Ми знаємо, що, принаймні в професії рекрутера, автоматизація несе з собою більше можливостей, ніж загроз. Але як щодо інших професій? Група вчених з Оксфорда вирішила побудувати модель майбутніх компетенцій, необхідних на ринку праці в 2030 році. Доповідь «Майбутнє навичок – працевлаштування у 2030 році» була заснована на аналізі ключових тенденцій, що формують світову економіку. Що це за тенденції?
- Кліматична криза – необхідність ліквідації ділової практики, шкідливої для навколишнього середовища, означає зміни в законодавстві, посилення тиску на екологічні рішення та потребу в інноваціях у ключових галузях (наприклад, гірничодобувна промисловість, тваринництво, паливо).
- Урбанізація – у 2050 році аж 70% світового населення буде жити в містах. Агломерації пропонують більше перспектив для кар’єрного росту та розвитку, але не всі міста мають достатню інфраструктуру для задоволення потреб у житлі та послугах нових мешканців. Крім того, існують макроекономічні чинники, пов’язані з наявністю фінансових інструментів для сприяння міграції, зокрема законодавство, що впливає на вартість кредитів, та державні рішення щодо підтримки орендарів чи покупців квартир.
- Економічна нерівність – посилена глобальною пандемією. За даними «Світової доповіді про нерівність 2022», сьогодні половина населення світу має доступ лише до 2% світових ресурсів. Зростаючий розрив між найбагатшими та найбіднішими впливає на ринок праці, особливо в сірій зоні зайнятості.
- Невизначеність змін – пандемія справила величезний вплив на професійне становище мільйонів людей у всьому світі. Наступні геополітичні кризи означають міграцію капіталу до потенційно безпечніших країн або уповільнення інвестицій, як у випадку війни в Україні.
- Розвиток технологій – у дискусії про зростаючий потенціал штучного інтелекту все ще переважають занепокоєння, які підігріваються, наприклад, сенсаційними історіями про самосвідомий ШІ. При цьому технологія не обов’язково повинна бути загрозою для працівника – вона набагато частіше використовується для покращення роботи.
- Глобалізація – пандемія призвела до того, що у випадку з багатьма професіями ми говоримо вже не про локальний, а про глобальний ринок праці. Однак у міжнародної мобільності є й зворотний бік — прибуткові підприємства можуть легко піти з певного ринку, знищуючи при цьому робочі місця.
- Різноманістність поколінь – щонайменше п’ять поколінь працюють пліч-о-пліч на ринку праці: Зети, міленіали, покоління X, бебі-бумери та покоління людей, народжених до Другої світової війни. Кожна з цих груп має різну культуру роботи та набір технологічних і соціальних компетенцій.
Не все можна автоматизувати
Згідно з вищезгаданим дослідженням, близько 10% нині існуючих професій належать до групи з потенціалом зростання. Для порівняння – 20% професій втратять популярність. Цікаво, що ці розрахунки набагато оптимістичніші, ніж передбачалося раніше.
Найбільше під загрозою зникнення професії, для яких потрібна низька або середня кваліфікація. Однак ручну працю не слід ототожнювати з працею, яка легко замінюється, оскільки це було б занадто спрощено. Найбільш помітні зміни будуть у виробничому секторі та в професіях, пов’язаних з адмініструванням, тобто всюди, де людська праця піддається легкій алгоритмізації та автоматизації.
Водночас професії, пов’язані з сільськогосподарським виробництвом, обробною промисловістю та будівельною індустрією, мають великий еволюційний потенціал. Люди, які працюють у цих галузях, матимуть можливість підвищити кваліфікацію, щоб мати можливість краще використовувати потенціал нових інструментів. Іншим винятком із очевидного правила є професії догляду та допомоги. Хоча компетенційний поріг для вступу в ці професії здається невисоким, ринковий попит буде зростати, що вплине на кількість працівників.
А як щодо білих комірців?
Дослідники прогнозують зростання зайнятості в професіях, орієнтованих на обслуговування, особливо в цифрових секторах. Представники креативної індустрії та інженери можуть зітхнути з полегшенням.
Однак не кожен білий комірець може бути впевнений у своїй позиції на ринку праці в 2030 році. Найбільший потенціал мають професії, пов’язані з трансформацією бізнесу, в першу чергу з управлінської та стратегічної сторони – наприклад, експерти agile, спеціалісти з реорганізації та оптимізації бізнес-процесів. Водночас експерти у вузьких сферах, які підлягають поступовій автоматизації (наприклад, фінанси, адміністрування), можуть зіткнутися з меншою кількістю пропозицій, ніж зараз.
Як і у виробничому секторі, центр ваги зміщується з оперативного й алгоритмічного виконання завдань (що легко автоматизувати) до можливості оптимізації та стратегічного керування програмами та роботами, які виконують завдання (що складніше для машини та тому залишається в руках людини). Тому потенціал працевлаштування визначать стратегічні, комунікаційні та когнітивні компетенції.
Ключове слово: навички міжособистісного спілкування
Щоб підвищити свої шанси на хорошу роботу в 2030 році, варто зосередитися на розвитку навичок міжособистісного спілкування вже зараз. Чому? Саме ці компетенції відрізняють нас від роботів і надають нашій роботі унікальний вимір. Що входить до цієї категорії? Здатність передавати знання, фіксувати інформацію, визначати соціальний та емоційний контекст. Вони знадобляться особливо в професіях, де необхідна безпосередня співпраця з іншою людиною. Адже ніхто не зрозуміє людину краще іншої людини. Однак це не буде суворо цілеспрямованим навиком розвитку, як у випадку продажів або навчання керування інструментами. Міжособистісні компетенції стануть більш комплексними та розширеними, щоб дозволити функціонувати у все більш складній діловій реальності. Значення набудуть навички:
- сприяння,
- енергоменеджмент
- інспірації.
Результати Оксфордського дослідження, узагальнені у звіті «Майбутнє навичок – працевлаштування у 2030 році», також свідчать про значне підвищення ролі системного та синтетичного мислення: аналізу та комбінування багатоточкових даних, швидкого формування висновків та прийняття рішень на основі на різноманітних наборів даних. Використання навичок буде залежати від контексту конкретної професії, проте все вказує на їх зростаючу важливість.
Чи варто змінювати роботу? Не обов’язково!
Що робити, якщо ми працюємо за професією, якій загрожує зникнення? По-перше, не панікувати. У випадку кожної професії існує багато факторів, які впливають на можливості працевлаштування. Ми не прив’язані до певного звання, посади чи компанії, тому можемо змінити свій кар’єрний шлях, якщо відчуваємо, що нинішній нікуди не веде. Як це перевірити?
Обміркуйте свої можливості на поточному робочому місці. Які компетенції ви можете розвивати? Чи корисні ці, в основному операційні навички, для вашої поточної посади? Якщо так, можливо, доведеться зробити додаткові інвестиції в розвиток, або пошук нової роботи. Пам’ятаємо, що зміна не буде раптовою – науковці припускають зниження попиту на деякі професії, а не повне їх знищення. Давайте приділимо час, щоб подумати про потенційну кар’єру та можливості розвитку. Їх набагато більше, ніж ви думаєте!
